Теплопровідність

Теплопровідність — це передача тепла шляхом мікроскопічних зіткнень частинок і руху електронів між об’єктами з різною кінетичною енергією. Окрім температури навколишнього середовища, видалення відпрацьованого тепла шляхом теплопровідності залежить від теплопровідності матеріалу, з якого виготовлено радіатор, і геометрії радіатора. Метали, металеві сплави, деякі оксиди металів, кераміка, алмаз та інші форми вуглецю є хорошими теплопровідниками. Графен, алотроп вуглецю у формі двовимірної гексагональної решітки в атомному масштабі, має вражаюче високу теплопровідність 5000 Вт/мК. Серед металів найвищу теплопровідність має чиста мідь (близько 400 Вт/мК). Алюміній та його сплави мають помірну теплопровідність у діапазоні 90-240 Вт/мК. Кераміка, яка є електроізоляційною та теплопровідною, забезпечує теплопровідність 100-200 Вт/мК. У системах світлодіодного освітлення провідність є першим способом теплопередачі вздовж теплового шляху. Воно починається з напівпровідникового переходу, а теплове навантаження проходить через низку компонентів і закінчується на конвекційній поверхні радіатора.